Засідання методичного об'єднання "Психолого-фізіологічні особливості розвитку учнів 5-6 класів"

 Мета засідання: проаналізувати вікові особливості учнів 5-6 класів та виявити засади, на яких має здійснюватися добір змісту навчання та виховання.

Питання які розглядалися:

1. Психолого-педагогічні аспекти адаптації пятикласників;

2. Особливості психічних і пізнавальних процесів;

3. Соціальний розвиток учнів;

4. Поради психолога педагогам щодо успішної адаптації учнів;

5. Вивчення рівня самооцінки учнів.

Поради щодо успішної адаптації учнів 5-6 класів

 

Для вчителів, які викладають в 5 класі

 

У роботі зі «слабкими» учнями вчитель повинен дотриму­ватись таких правил

1. Не ставити «слабкого» в ситуацію несподіваного запитання й не вимагати швидкої відповіді на ньо­го, давати учню достатньо часу на обмірковування та підготовку.

2. Бажано, щоб відповідь була не в усній, а в письмо­вій формі.

3. Не давати для засвоєння в обмежений проміжок часу великий, різноманітний, складний матеріал, треба постаратися розбити його на окремі інфор­маційні шматки й давати їх поступово, у міру за­своєння.

4. Не примушувати таких учнів відповідати на запи­тання з нового, щойно засвоєного матеріалу, краще відкласти опитування на наступний урок, давши можливість учням ознайомитись з ним удома.

5. Шляхом правильної тактики опитувань і заохочень (не тільки оцінкою, а й зауваженнями типу «відмін­но», «молодець», «розумник» тощо) треба форму­вати в таких учнів упевненість у своїх силах, у своїх знаннях, у можливості вчитись. Ця впевненість до­поможе учню в екстремальних стресових ситуаціях здачі іспитів, написання контрольних тощо.

6. Обережніше оцінювати невдачі учня, адже він сам дуже болісно до них ставиться.

7. Під час підготовки учнем відповіді дати йому час для перевірки та виправлення написаного.

8. У мінімальному ступені відволікати учня, намага­тись не переключати його увагу, створювати спо­кійну, не нервозну обстановку.

 

Правила, що використовуються при роботі з інертними учнями

1. Не вимагати від них негайного включення в ро­боту — їхня активність у виконанні нового виду завдань зростає поступово.

2. Варто пам'ятати, що інертні учні не можуть вияв­ляти високу активність у виконанні завдань, а деякі взагалі відмовляються працювати в такій ситуації.

3. Не треба вимагати від інертних учнів швидкої зміни невдалих формулювань, їм необхідний час на обмірковування нової відповіді, вони частіше додержуються прийнятих стандартів у відповідях, уникають імпровізації.

4. Не слід проводити їх опитування на початку уроку, тому що вони з ускладненням відволікаються від попередньої ситуації.

5. Треба уникати ситуації, коли від інертного учня потрібна швидка усна відповідь на несподіване запитан­ня, інертним учням необхідно давати час на обмірко­вування запитання та підготовку відповіді на нього.

6. Під час виконання не варто їх відволікати, пере­ключати увагу на що-небудь інше.

7. Небажано змушувати інертного учня відповідати на запитання з нового, щойно пройденого мате­ріалу, варто відкласти їх до наступного разу, давши можливість попрацювати вдома.

«Слабкі» діти за своїми нейродинамічними особли­востями мають ряд переваг, що мусить ураховувати вчитель:

• у ситуаціях, які вимагають монотонної роботи, вони більш успішні;

• також ці учні є успішними в тих видах діяльності, що вимагають попередньої підготовки;

• для них сприятливі ситуації, які вимагають послі­довної, планомірної роботи;

• вони схильні самі проникати в більш глибокі зв'язки та відносини всередині навчального ма­теріалу, тому виявляють свої переваги в таких си­туаціях, де потрібні розуміння та знання предмета понад шкільну програму;

• вони схильні до ретельного контролю виконання на­вчальних завдань і перевірки отриманих результатів.

Інертні за своїми нейродинамічними здібностями учні в порівнянні з рухливими мають сильні сторони, на які може спиратись учитель:

• вони можуть працювати довго, не відволікаючись;

• у них відзначається високий ступінь самостійності у виконанні завдань;

• їхня активність наростає повільно, але зате довго зберігається;

• у них спостерігається схильність до одноманітної роботи;

вони успішно справляються з монотонною ро­ботою протягом тривалого часу, активні в роботі з пройденого матеріалу;

• вони здатні швидко виконувати завдання, якщо їм дається можливість самостійно організувати свою діяльність;

самостійну роботу на відміну від фронтальної вони виконують легше.

При поясненні нового матеріалу:

•  темп викладу нового матеріалу повинен бути до­ступним для «слабких» учнів;

• акцентувати увагу на головних моментах нової теми;

• з'ясовувати ступінь розуміння матеріалу «слабки­ми» учнями, стимулювати запитання;

• використовувати засоби, що збуджують інтерес до теми,  наочність, порівняння;

• утягувати «слабких» учнів в бесіду.

У ході виконання вправ:

•  раціонально та обмірковано підбирати вправи для самостійної роботи;

•  оперативно допомагати «слабким» учням у ході ви­конання самостійної роботи;

•  ураховувати темп роботи учнів;

• привчати учнів здійснювати самоконтроль у ході самостійної роботи.

При заданні домашнього завдання:

• по можливості домашнє завдання повинно містити в собі роботу над помилками;

• роз'ясняти дітям структуру й особливості виконан­ня домашнього завдання;

• підбирати індивідуальні завдання для «слабких» учнів.

 

 

Для класних керівників  5 – х  класів

 

Ø  Працюйте над формуванням колективу через різноманітні доручення, змінюючи групи.

Ø  Розвивайте почуття колективізму через спільну турботу про престиж класу (зовнішній вигляд, успіхи в навчанні, максимальна участь у святах, естафетах, конкурсах).

Ø  Пріоритет віддавайте індивідуальній роботі (спостереження, бесіди, анкетування, доручення).

Ø  Уникайте «гострих» кутів, проявляйте стриманість, терплячість.

Ø  Пам'ятайте: діти потребують ласки, ніжності, співучасті, турботи.

Ø  Вчасно й мудро підтримуйте дитячу активність.

Ø  Не забувайте: формування класного, батьківського колективу не менш важливе, ніж дитячого. Ретельно готуйтесь до батьківських зборів, проводьте сімейні вечори, активно залучайте батьків і вчителів-предметників до життя класу.